ІСТОРІЇ СВАВІЛЬНО ЗАСУДЖЕНИХ

Ігор Вовкодав у 2000 році звинувачений в організації вбивства двох людей і засуджений на довічно позбавленні волі ув’язнення. Разом з ним на позбавлені волі довічно ще двоє його знайомих – за вбивство власників квартири у Києві. Але за експертизою, проведеною незалежним судовим експертом, останки вбитого не досліджувалися судом, адже на експертизу, яку проводили двічі – на досудовому слідстві та в ході судового розгляду справи, по суті, – слідчий прокуратури Києва надав два різні черепи, які, відповідно, не могли належати одній людині.

У справі, в якій фігурували квартирні шахраї – «чорні рієлтори» – важко було розібратися. І тому з Ігоря Вовкодава, який до того працював водієм, слідчі прокуратури зробили організатора злочину.

За версією слідства саме він «начебто ділив гроші за продані квартири».

Крім того, Ігоря Вовкодава катували з метою отримання зізнань, зокрема, били по п’ятках. Він до останнього не знав, що йому інкримінують. Адвокати стверджують, що справа сфальшована, а матеріали справи свідчать про сумнівні висновки суду. Вирок викликає розумний сумнів щодо його справедливості.

Протягом багатьох років адвокати намагаються домогтися скасування довічного вироку і перегляду справи в порядку нововідкритих обставин, наводять нові й нові аргументи, які не були відомі суду під час ухвалення рішення. Ці аргументи свідчать про суттєві недоліки і зловживання в ході досудового, судового cлідства, брутальні порушення матеріального права і процесу. Проте, судові засідання переносяться і відкладаються, змінюється склад суду, але незмінним залишається судове рішення з позбавленням волі на все життя.