ІСТОРІЇ СВАВІЛЬНО ЗАСУДЖЕНИХ

Рашідбек Ісаков 1959 року народження. Зі своєю сім`єю жив в Криму. Восени 2002 року озброєні люди в масках увірвалися в будинок сім`ї Ісакових. Це були співробітники міліції міста Севастополя. Рашідбека заарештували, звинуватили у вбивстві сім`ї ромів: чоловіка, жінки і їх п`ятирічної доньки. Ісакова привезли до Севастополя, і декількох днів катували, щоб він визнав свою провину в злочині, якого не скоював. Під тортурами Ісакова довели до такого стану, що він був готовий обмовити будь-кого. З огляду на те, що вбивство такого характеру не могла скоїти одна людина, працівники міліції почали шукати співучасника.

Рашідбека примушували називати з ким він нібито скоїв убивство. Називаючи абсолютно різних людей, кого тільки знав Ісаков з однією метою, щоб припинилися тортури. Так в справі з`явився Ідібек Заріпов, таджик за національністю, батько трьох дітей. Після затримання Ідібека катували три
місяці – місяць тримали в райвідділі міліції, за цей час не давали їжу і тільки били. Потім помістили на два місяці в так звану «прес-хату», де ув`язнені застосовуючи витончені тортури намагалися схилити Ідібека до «визнання своєї провини».

«Зламали ніс, обличчя перетворилося в кашу», привезли дружину і дітей і залякували, що дружину посадять до в`язниці, а дітей віддадуть в дитячий притулок. Але Ідібек сказав: «убийте мене, але я не зізнаюсь в тому, чого не робив»

Адвокат Олексій Гнатенко взявся за цю справу з почуття жалю, з ентузіазмом змінити ситуацію в країні, кілька років не отримує гонорару. Підготував скаргу до Європейського суду з прав людини.

Ще одна складність пов`язана з тим, що матеріали кримінальної справи знаходяться на території Криму.