Новини

Проект закону для засуджених до довічного позбавлення волі

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення особам, які були засуджені до довічного позбавлення волі, права на апеляційне оскарження вироку»

Верховна Рада України, п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25—26, ст. 131):

1) частину четверту статті 68 викласти в такій редакції:

«4. Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин або за пособництво у вчинені злочину не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-1, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, частині першій статті 442 та статті 443 цього Кодексу».

2. У Розділі ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):

1) пункт 8 викласти у такій редакції:

«8. Допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається положеннями законодавства України, які були чинними на час їх отримання.

Недопустимими є докази, отримані незаконним шляхом: з порушенням прав і свобод людини, гарантованих Конституцією України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; з порушенням встановленого законом порядку отримання фактичних даних та їх фіксації; з джерел чи у спосіб, які не передбачені законом.

При оцінюванні доказів, отриманих після ратифікації Верховною Радою України Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, урахування судом практики Європейського суду з прав людини є обов’язковим.

Питання щодо допустимості доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, вирішується судом у порядку, передбаченому цим Кодексом»;

2) пункт 15 викласти у такій редакції:

«15. Апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у кримінальних справах розглянутих до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких з набранням чинності цим Кодексом не було завершено, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності.цим Кодексом, з урахуванням положень § 3 розділу 4 Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”.

У разі скасування вироку та/або постановленої щодо такого вироку ухвали суду апеляційної інстанції у такій справі судом апеляційної чи касаційної інстанції, відповідно, та призначення нового судового розгляду в суді першої або апеляційної інстанції після набрання чинності цим Кодексом, новий судовий розгляд здійснюється за правилами цього Кодексу»;

3) доповнити після пункту 15 новим пунктом такого змісту:

«15-1. Особи, які були засуджені до покарання у вигляді довічного позбавлення волі до набрання чинності цим Кодексом, але відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України

(Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2 ст. 15) у редакції, що була чинною на момент засудження, не мали права на апеляційне оскарження вироку, можуть подати апеляційну скаргу у порядку, передбаченому пунктом 15 цього розділу, якщо такі особи у судових засіданнях не визнали себе винуватими у вчиненні відповідного.злочину та продовжують відбувати це покарання. Таке рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржене до суду касаційної інстанції.

У разі якщо під час касаційного розгляду буде виявлено наявність неоднакового застосування судами закону України про кримінальну відповідальність або положення кримінально процесуального законодавства, зокрема Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, які підлягають застосуванню під час вирішення справи, то справа має бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

З набранням законної сили рішенням суду апеляційної,
касаційної інстанції, ухваленим у порядку цього пункту, втрачають
законну силу інші судові рішення, ухвалені у цій справі, в частині, яка
суперечить новому судовому рішенню. Перелік таких рішень та/або
їх відповідних частин вказується у новому судовому рішенні».

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його
опублікування.

2. Покарання у виді довічного позбавлення волі у кримінальних
справах, розглянутих відповідно до Кримінально-процесуального
кодексу України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961 р., № 2
ст. 15), особам, які на день набрання чинності цим Законом
продовжують відбувати це покарання, незалежно від встановленої
вироком форми співучасті, у разі смерті одного потерпілого знижується судом до покарання у виді позбавлення волі на строк
п’ятнадцять років або строк відбутого уже покарання, яке становить
не менше п’ятнадцяти років, у порядку, визначеному частиною
третьою статті 74 Кримінального кодексу України.

Дія цього пункту не поширюється на осіб,засуджених за злочини
проти основ національної безпеки України, передбачені статтями
109-114-1, проти миру, безпеки людства та міжнародного
правопорядку, передбачені статтями 437-439, частиною першою
статті 442 та статтею 443 Кримінального кодексу України.

3. Перегляд вироку, визначеного пунктом 15-1 розділу ХІ

«Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу
України, здійснюється за скаргою, поданою засудженим, його
законним представником чи захисником протягом трьох місяців з дня
наступного за днем набрання чинності цим Законом.

4. У разі передання справи на розгляд Великої Палати
Верховного Суду з підстав, передбачених пунктом 15-1 розділу ХІ
«Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу
України, неоднаковим слід вважати застосування (незастосування)
Верховним Судом, Верховним Судом України, Вищим
спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних
справ, Пленумом Верховного Суду України однієї і тієї самої норми
закону (або аналогічних за змістом норм законів у різних редакціях,
що однаково регулюють одні і ті самі відносини), яке в однакових за
обставинами справах спричинило різні юридичні наслідки (крім
питань щодо тривалості призначеного покарання, звільнення від
кримінальної відповідальності чи покарання).

5. Міністерству юстиції України протягом 30 днів з дня,
наступного за днем набрання чинності цим Законом, письмово
повідомити осіб, які засуджені до довічного позбавлення волі та
мають право на подання апеляційної скарги згідно з цим Законом, про
порядок подання такої скарги.

Голова
Верховної Ради України