24 травня засуджений довічно Володимир Панасенко нарешті вийшов на свободу. Після шістнадцяти з половиною років за ґратами!
Як це сталося?
23 травня 2023 року Вінницький апеляційний суд у складі головуючого судді Євгена Нагорняка, суддів Анатолія Кривошея та судді Антона Рупака ухвалив сміливе і знакове рішення. Апеляційний суд скасував рішення голови Вінницького міського суду Ганни Гайду. Цим рішенням Гайду відмовила Панасенку у звільненні від відбування покарання через тяжку хворобу. І це звичайна практика, коли судді, глухі до людської біди, на власний розсуд вирішують, кому жити, а кому померти. Володимир Рубченко, Іван Ястребов, Віталій Матухно — це лише крапля в морі болю і страждань: у місцях позбавлення волі хворі люди помирають через байдужість влади.
Але апеляційний суд, відповідно статті 84 КК України, звільнив довічно засудженого Володимира Панасенка у зв’язку з тяжким захворюванням. Чи можна вважати це рішення проривом в суцільній моторошній байдужості судової влади? Так, саме завдяки таким сміливим і свідомим рішенням народжується нова система правосуддя, відновлюється довіра до судового корпусу.
Володимир Панасенко вже на свободі та прямує до цивільного закладу охорони здоров’я для лікування, без якого у в’язниці він був просто приречений на смерть.
Так, Панасенко не реабілітований, за ним залишається тягар довічного покарання, але це звільнення є першим кроком до відновлення справедливості у справі Володимира.
Історія боротьби
За весь час перебування в неволі Володимир Панасенко жодного разу не визнав своєї вини у скоєнні злочину, який йому було інкриміновано. Він був засуджений довічно без жодного шансу на перегляд судового рішення і без жодної перспективи на звільнення… Шістнадцять з половиною років Панасенко перебував у камері довічника, щодня, щохвилини та щосекунди намагався боротися за виправдання, за відновлення свого чесного імені. В цій боротьбі втратив здоров’я. Але не втратив жагу до життя і прагнення до справедливості.
У в’язниці у Володимира Панасенка розвинулося хронічне захворювання органів дихання, яке прогресувало до найважчої форми. Хвороба дуже запущена, рекомендоване вузькими спеціалістами лікування не надавалося. Ще у 2021 році лікарська комісія встановила, що захворювання Володимира Панасенка є підставою для його звільнення від подальшого відбування покарання. Судово-медична експертиза у березні 2022 року підтвердила: подальше перебування у місцях позбавлення волі призведе до прогресування ускладнень та становить загрозу життю хворого; стан здоров’я хворого Панасенка несумісний із подальшим відбуванням покарання в умовах місць позбавлення волі. При цьому Вінницький міський суд у клопотанні про звільнення від подальшого відбування покарання за хворобою Панасенку відмовив.
07 лютого 2012 року, доповідаючи у парламенті, Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова підкреслювала: “…провадження Володимира Панасенка перебуває в моєму особистому записі понад три роки. Я маю правовий висновок експертів, до якого я особисто долучилася, що ця людина незаконно засуджена”.
Ми долучилися до дослідження цієї справи у 2013 році, провели журналістське розслідування і зняли документальний фільм за сприяння Олени Білозерської та Олексія Ярославцева.
Володимир Панасенко з адвокатом Олександром Сарафанюком
Потім були різноманітні публічні заходи, ток-шоу, ефіри та акції протесту, громадські слухання і виступи в Комітеті парламенту, створення і лобіювання законопроєктів, які мали дати шанс свавільно засудженим, в тому числі й Панасенку, на перегляд судового рішення. Навіть дослідження на поліграфі, яке відбувалося публічно на телеканалі СТБ, мало переконати суспільство, а головне, владу, що так не може бути далі. Адже це ненормально: в цивілізованій країні всі знають про те, що відносно засудженого довічно Володимира Панасенка є розумні сумніви щодо справедливості судового рішення, і ніхто нічого не може зробити. Правозахисні організації виступали з публічними зверненнями. Всі потуги були марними й розбивалися немов о кам’яну скелю.
Більш детально про справу Панасенка ви можете дізнатися на нашому сайті “Боротьба за життя”.
Клопотання про звільнення Володимира Панасенка підтримали Омбудсман України Дмитро Лубінець, віцепрезидент Європейського Інституту Омбудсмана, перший заступник Голови Союзу юристів України Ніна Карпачова, директор ХПГ, голова правління УГСПЛ Євген Захаров, співдиректор Європейської мережі із судового захисту прав в’язнів Юг де Сюрмейн, виконавчий директор громадської організації “Експертний центр з прав людини” В’ячеслав Свірець, голова правління громадської організації “Україна без тортур” Костянтин Ключарьов тощо.
Перспективи
Які перспективи відкриває звільнення Володимира Панасенка для нього особисто і для всіх довічників, які стверджують, що вони засуджені несправедливо і відбувають покарання за чужі злочини?!
Звільнення за станом здоров’я дає Панасенку шанси, яких він був позбавлений у камері “довічника”: він зможе вилікуватися в цивільній лікарні та з новими силами боротися за свої права. Нагадаємо, в нашій країні немає процедури перегляду остаточних судових рішень, що викликають розумний сумнів щодо своєї справедливості. Єдина визначена законодавством можливість — перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, але вона не працює від слова “взагалі” — ми заявляємо про це свідомо й авторитетно.
Необхідні зміни в законодавстві. Це може бути окремий законопроєкт, яких вже було декілька. Але, на жаль, такі законопроєкти непопулярні, адже не містять в собі преференцій і дивідендів для законотворців і тому не приймаються багато років. Не можна не згадати в цьому контексті, що в нашій країні майже нульовий відсоток виправдувальних судових рішень у кримінальних справах, тоді як у країнах Європи та у США цей показник сягає 15-20 відсотків. Уявляєте собі, скільки людей опинилися за ґратами на все життя — за чужі злочини? Вони були засуджені першою інстанцією — обласним судом — за старим, радянським кримінально-процесуальним кодексом 1960 року і позбавлені права на апеляційне оскарження судового рішення. Така система прирекла їх на повільну страшну безглузду смерть від байдужості людей.
І наостанок
Завдяки такому рішенню Вінницького апеляційного суду у справі Панасенка, хочеться вірити, що незабаром виправдувальні вироки стануть нормою і судді матимуть сміливість покаятися від імені держави за помилки минулого, за фабрикації та беззаконня, які відбувалися десятиріччями.
У червні 2020 року було звільнено іншого засудженого на довічне ув’язнення. Чоловік хворів на тяжку форму раку, не міг ходити та здійснювати санітарно-гігієнічні процедури. Довічник був позбавлений паліативного лікування: його навіть не помістили до медичної частини, а тримали у звичайній камері, де уся турбота за ним лягла на плечі співкамерника. Запорізький апеляційний суд звільнив довічно позбавленого волі засудженого за хворобою. Представником засудженого була адвокат ХПГ — Ганна Овдієнко.
Останні коментарі