Володимиру ЗЕЛЕНСЬКОМУ

Шановний пане Президенте України!!!

До Вас звертаються громадяни України, які є засудженими або підслідними та які перебувають в установах пенітенціарної системи України. Четвертий тиждень в нашій країні триває повномасштабна війна з російським агресором. Сьогодні окремі території нашої країни тимчасово окуповані російськими військами. За офіційними даними, Луганська область окупована на сімдесят відсотків. Маємо гіркий досвід 2014 року, коли була захоплена частина Донецької та Луганської області. Засуджені які відбували там покарання, мимоволі стали жителями незрозумілих держав ОРДЛО, а довічно-ув’язнених окупанти змушували (без альтернативно) копати окопи і навіть воювати проти свого ж народу! Звичайно документально це не підтверджено але така реальність.

На сьогодні відомо що окупантами захоплена виправна колонія у Старобільску. Під контролем ФСБешніків були проведені такі «шмони», що відібрали навіть продукти харчування! Що буде далі це ми знаємо з досвіду 2014 року. Херсон захопили, але поки що ув’язнених не чіпають. Але це поки що! Відомо і зрозуміло: що в будь-якій установі пенітенціарної системи України, яка тимчасово захоплена окупантами, буде створена атмосфера небезпеки для ув’язнених з елементами насильства та знущань над людьми, які в них перебувають. По суті, це той самий геноцид над людьми, які обмежені у своїх правах, свободах та діях.

З перших днів цієї масштабної війни багато хто з ув’язнених написав на Ваше ім’я заяви з проханням включити до лав Збройних сил України, щоб захищати нашу Батьківщину. У багатьох із ув’язнених за ці дні війни загинули родичі, а багато хто з них досі ховається по підвалах своїх будинків і не має можливості евакуюватися. Ми це дивимось по телевізору і серце плаче! На захоплених територіях, ув’язнених, які залишилися в установах пенітенціарної системи України, ворог під час окупації може і буде використовувати у своїх зловісних цілях. Зрозуміло, що всіх цих людей які виявили бажання і написали заяви про участь у захисті від окупантів Вітчизни (а таких більшість), ймовірно буде розстріляно на місці без жодних церемоній.

Навіщо ж нас, громадян України, які перебувають у місцях позбавлення волі, ось так безглуздо віддавати ворогові на поталу?!

Невже хтось із вищих чиновників вважає, що хтось із ув’язнених хоче «руського міра»?! Повірте, що більшість палає ненавистю до ворога та готові до останньої краплі крові захищати свою землю, свій народ, свою державу! Друга світова війна показала як воювали ув’язнені та як не шкодуючи свого життя, у штрафних батальйонах, громили ворога та проривали рубіж для наступу основних сил. Це історія. Але чому сьогодні, коли в нашій країні йде вітчизняна війна з російським агресором, ув’язнених, нерозумно кидають на поталу ворогові?! Чому громадян України (ув’язнених), під час війни просто списали з рахунків і не дають можливості захищати свою Батьківщину як це передбачено статтею 65 Конституції України. Навіщо ж витрачати на нас бюджетні кошти, якщо при окупації арештованого чи ув’язненого без альтернативно здають в руки ворогові?!

Соціально-психологічні служби установ пенітенціарної системи України одночасно можуть відібрати морально-психологічно стійкий контингент серед засуджених людей, у тому числі й серед довічно ув’язнених.

Більшість ув’язнених готові краще померти на передовій, спокутувавши провину перед суспільством, ніж безглуздо потрапити в руки озброєного агресора у в’язниці або бути знищеним бомбами після авіанальоту.

Ми звертаємося до Вас не лише як до Президента України, а й як до Головнокомандувача Збройних Сил нашої країни: не кидайте ув’язнених в рабство або на забій російському агресору. Краще використовуйте як авангард для успішного просування нашої армії як у захисті, так і в контрнаступі.

Сьогодні життя для нас просто втрачає всякий сенс, бо безглуздо дивитися телевізор і слухати новини про те, як гинуть наші діти і жінки в пологових будинках, руйнуються міста, це є за межею людської сили.

Переконливо просимо Вас ухвалити вольове політичне рішення та дати багатьом з нас можливість реалізувати себе у захисті нашої країни!

Повірте що, ми доведемо не тільки Вам, а й своєму народу, що ми є громадяни, патріоти своєї улюбленої України!

Невже статус засудженого страшніший чи небезпечніший за тих, хто вбиває мирне населення, бомбить лікарні…

З надією бути почутими, засуджені пенітенціарної системою України!