Історії свавільно засудженних

Про нас

Сайт «Боротьба за життя»

Про нас

В Україні вже шістнадцятий рік фактично відсутній ефективний механізм виправлення судових помилок у кримінальних справах. Особи, засуджені до найсуворіших видів покарання — зокрема до довічного позбавлення волі, а раніше й до смертної кари, — опинилися позбавленими реальної можливості перегляду вироків по суті.

Йдеться про одну з найбільш уразливих і водночас найбільш дискримінованих категорій засуджених. Значна частина цих осіб була засуджена обласними (нині апеляційними) судами як судами першої інстанції та фактично не мала права на повноцінне апеляційне оскарження — тобто на перегляд справи вищим судом по суті. Їхні вироки постановлялися за нормами Кримінально-процесуального кодексу 1961 року, який мав виразний каральний характер і застосовувався в умовах системних та грубих порушень прав людини.

Ми документуємо історії людей, засуджених до довічного позбавлення волі без реального доступу до перегляду вироків. У багатьох із досліджених нами справ докази обвинувачення ґрунтувалися переважно на зізнаннях, отриманих під тиском і тортурами, від яких засуджені згодом відмовлялися в суді. Водночас докази сторони захисту та аргументи, що свідчили на користь невинуватості або меншої вини, нерідко залишалися без належного дослідження з боку слідства та суду. У результаті люди продовжують відбувати покарання, яке може бути несправедливим, втрачаючи роки життя в ізоляції.

У більшості демократичних держав існують процедури перегляду кримінальних рішень у випадках, коли виникає обґрунтований сумнів щодо їхньої законності або справедливості. В українському контексті багато з досліджених нами вироків важко розглядати як звичайні судові помилки. Аналіз матеріалів справ свідчить про ознаки умисних посадових злочинів: застосування катувань з метою отримання «зізнань», фальсифікацію матеріалів кримінальних проваджень, а також ухвалення завідомо неправосудних рішень.

Попри задекларований статус демократичної та правової держави, Україна демонструє вкрай низький відсоток виправдувальних вироків у кримінальних справах — менше одного відсотка за судовою статистикою. Для порівняння, у країнах Європи та США цей показник у рази вищий. Така диспропорція є серйозним індикатором системних проблем у сфері кримінальної юстиції.

За нашими оцінками, щонайменше близько п’яти відсотків осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, можуть відбувати покарання за злочини, яких вони не вчиняли. У понад десяти відсотках випадків кваліфікація діянь виглядає явно завищеною, а призначене покарання — таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого та фактичним обставинам справи.

Ми працюємо для того, щоб ці справи були почуті, належно переглянуті та отримали правову оцінку відповідно до стандартів справедливого суду, прав людини та верховенства права

Ми пропонуємо органам державної влади комплекс взаємодоповнювальних рішень, спрямованих на подолання системної проблеми невиправлених судових помилок. Ці ініціативи не є альтернативними — вони формують цілісну логіку реформування кримінальної юстиції відповідно до принципу верховенства права, стандартів справедливого суду та міжнародних зобов’язань України у сфері прав людини. Їх реалізація покликана створити дієві механізми виправлення грубих судових помилок у виняткових випадках, коли існують серйозні підстави сумніватися у законності та справедливості вироку.

Водночас ми не ставимо під сумнів принцип правової визначеності та остаточності судових рішень як основу стабільності правової системи. Ми не пропонуємо загальної ревізії вироків і не виступаємо за створення додаткової судової інстанції. Йдеться виключно про запровадження та вдосконалення надзвичайних, чітко врегульованих процедур реагування на окремі, поодинокі, але реальні випадки ймовірних незаконних засуджень. Таких справ за своєю природою не може бути багато, однак сама їх наявність зобов’язує державу мати ефективний правовий інструмент для відновлення справедливості

Реалізація запропонованих кроків безпосередньо пов’язана з євроінтеграційним курсом України та виконанням стратегічних зобов’язань держави у сфері верховенства права. Одним із ключових напрямів є продовження судової реформи. Однак її змістовне продовження неможливе без забезпечення базових принципів кримінальної юстиції: невідворотності відповідальності для особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, незалежно від її статусу чи впливу, та водночас — гарантії того, що жодна невинувата особа не буде засуджена. Ефективний механізм виправлення судових помилок є невід’ємною складовою цих принципів і показником зрілості правової системи. Водночас ми не ставимо під сумнів принцип правової визначеності та остаточності судових рішень як основу стабільності правової системи. Ми не пропонуємо загальної ревізії вироків і не виступаємо за створення додаткової судової інстанції. Йдеться виключно про запровадження та вдосконалення надзвичайних, чітко врегульованих процедур реагування на окремі, поодинокі, але реальні випадки ймовірних незаконних засуджень. Таких справ за своєю природою не може бути багато, однак сама їх наявність зобов’язує державу мати ефективний правовий інструмент для відновлення справедливості Реалізація запропонованих кроків безпосередньо пов’язана з євроінтеграційним курсом України та виконанням стратегічних зобов’язань держави у сфері верховенства права. Одним із ключових напрямів є продовження судової реформи. Однак її змістовне продовження неможливе без забезпечення базових принципів кримінальної юстиції: невідворотності відповідальності для особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, незалежно від її статусу чи впливу, та водночас — гарантії того, що жодна невинувата особа не буде засуджена. Ефективний механізм виправлення судових помилок є невід’ємною складовою цих принципів і показником зрілості правової системи. З огляду на це ми пропонуємо: Розширити повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, надавши йому право ініціювати перед судом касаційної інстанції перегляд кримінальних вироків у випадках, коли існують обґрунтовані ознаки істотних порушень прав людини або сумніви у справедливості судового рішення. Відновити повноваження Верховного Суду щодо перегляду судових рішень за винятковими обставинами як інструмент забезпечення єдності судової практики та усунення наслідків грубих порушень права на справедливий суд. Передбачити можливість ініціювання Генеральним прокурором перегляду вироків у справах, де наявні ознаки незаконного засудження, фальсифікації доказів або інших істотних порушень під час досудового розслідування і судового розгляду. Забезпечити законодавче врегулювання права осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, на повноцінне апеляційне оскарження вироків шляхом внесення змін до кримінального та кримінального процесуального законодавства. Удосконалити процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, розширивши перелік підстав для такого перегляду та забезпечивши їх реальну процесуальну доступність. Модернізувати нормативне регулювання процедури помилування Президентом України, забезпечивши її прозорість, чіткість критеріїв застосування та узгодженість зі стандартами прав людини. Розглянути можливість запровадження додаткових процесуальних механізмів надзвичайного перегляду судових рішень у кримінальних справах, спрямованих на усунення наслідків очевидних і доведених судових помилок. Наведений перелік не є вичерпним, однак уже ці кроки дозволяють розпочати реальне формування в Україні системи запобігання та виправлення судових помилок як невід’ємного елементу правової держави та виконання європейських стандартів правосуддя. Ми закликаємо державні органи до відповідальних і своєчасних дій. Кінцевою метою запропонованих змін є відновлення справедливості, звільнення осіб від незаконної або непропорційної неволі та формування практики виправдувальних рішень як природного показника зрілої, справедливої та європейської системи правосуддя.